Вбудований термінал
Peach Commander може запускати справжню оболонку просто у своєму вікні, у смузі біля нижнього краю, яку називають доком. Це ваша оболонка входу — та, на яку вказує $SHELL, або /bin/zsh, якщо та непридатна, — тож ваш PATH, ваші псевдоніми та ваші функції на місці, точно як у Терміналі.
Це не те саме, що Відкрити Термінал тут, який запускає застосунок Термінал від Apple у поточній теці й лишає вас із двома вікнами. Вбудований лишається там, де ваші файли, і знає про них.
Це втулок: якщо він вам не потрібен, вимкніть або вилучіть його в Конфігурація ▸ Втулки…, і док зникне разом із ним.
(Малюнок: оболонка працює в теці, яку показує активна панель.)
Відкрити й перемикатися¶
Натисніть Ctrl разом із клавішею ліворуч від «1», щоб перевести клавіатуру між файловою панеллю та терміналом. Це сполучення прив’язане до позиції клавіші, а не до її символу, тож це та сама фізична клавіша, хай як її називає ваша розкладка: зворотний апостроф на американській, ^ на німецькій, @ на французькій.
Усе інше — у меню Термінал:
| Дія | Що робить |
|---|---|
| Показати термінал | Складає його й розкладає знову; вкладки і те, що в них працює, залишаються як є |
| Перемкнутися між панеллю і терміналом | Переводить фокус клавіатури, більше нічого не змінюючи |
| Нова вкладка термінала | Ще одна оболонка, у тій самій теці |
| Закрити вкладку термінала | Закриває її — і спершу питає; якщо в ній щось виконується, воно називається |
| Розділити термінал | Дві оболонки поруч в одній вкладці |
| Перейти до теки панелі | Робить cd у терміналі туди, де стоїть активна панель |
| Вставити вибрані імена файлів | Друкує вибрані імена у запрошенні, у лапках |
| Виконувати командний рядок у терміналі | Надсилає оболонці те, що ви набрали в командному рядку, замість непомітного виконання |
Поки фокус у термінала, функційні клавіші йдуть туди, а не у файлову панель: F5 у текстовому редакторі всередині термінала має дійти до редактора. Смуга функційних клавіш про це каже, замість показувати клавіші, які нічого не викличуть.
Введення @, ~ і фігурних дужок¶
На більшості клавіатур поза Сполученими Штатами @, ~, |, \ і фігурні дужки набираються клавішею Option. Ці натискання доходять до оболонки як символи, надруковані на клавішах.
- Інший варіант — вважати Option клавішею Meta, чого хочуть Alt+B, Alt+F і поєднання Emacs: термінал тоді надсилає Esc перед клавішею замість символу. Увімкніть це в Налаштування ▸ Плагіни ▸ Термінал пунктом Використовувати Option як клавішу Meta.
- Зміна діє одразу, зокрема для вже відкритих терміналів, а не лише для нових.
Міст назад до панелі¶
Cmd-клац по шляху у виводі термінала — і панель переходить туди. Файл із ls, шлях у помилці компілятора, ім’я з git status: один клац, і ви на нього дивитеся.
Спрацьовує лише тоді, коли слово під вказівником справді відповідає чомусь наявному. Cmd-клац по звичайному тексту не робить нічого, замість того щоб вести кудись навмання, а звичайний клац і далі виділяє текст, як раніше.
Киньте файли на термінал, і їхні шляхи опиняться у запрошенні, у лапках, готові до команди, яку ви набрали наполовину.
Хай панель слідує за оболонкою¶
Типово вимкнено: коли ви робите cd кудись у терміналі, панель лишається на місці. Увімкніть Хай активна панель слідує за терміналом на сторінці налаштувань термінала — і вона слідуватиме.
Для цього потрібна допомога вашої оболонки, бо оболонка не сповіщає, куди перейшла. Сторінка налаштувань показує короткий фрагмент для ~/.zshrc і кнопку для копіювання; він змушує zsh повідомляти свій робочий каталог (керівна послідовність OSC 7) перед кожним запрошенням. Без фрагмента налаштування ввімкнено, а нічого не слідує — тому фрагмент і стоїть поруч.
Пошук і прогортання назад¶
Cmd+F шукає в тому, що термінал вивів.
Термінал типово зберігає 5000 рядків для прогортання назад — досить, щоб пройти складання. Змінюється на сторінці налаштувань. Дуже великі значення обмежуються, бо прогортання на п’ятдесят мільйонів рядків — це проблема з пам’яттю, причину якої ззовні побачити неможливо.
Де він розташований¶
Термінал відкривається в доку біля нижнього краю, бо саме така форма йому потрібна: оболонці потрібна ширина, а бічна панель на своїх типових 300 точках вміщає близько 44 стовпців, тоді як низ вікна завширшки 1200 точок вміщає 176.
Перемістити його все ж можна. Перетягніть його в бічну панель, якщо так зручніше, або скористайтеся керуванням розміщенням, описаним у Втулки; переміщення перевішує ту саму оболонку, а не запускає нову, тож усе, що в ній виконується, виконується далі. Команди меню Термінал ідуть за ним: вони показують його там, де він є, замість відкривати док.
Вкладки повертаються під час наступного запуску застосунку, у тих теках, де були. Те, що в них виконувалося, — ні: перезапуск завершує ці процеси, як у будь-якому терміналі. Повертається й те, чи був він відкритий під час виходу.
Під час виходу¶
Закриття застосунку закриває оболонки. Те, що в них ще виконується, завершується — так само, як закриття вікна Термінала завершує те, що в ньому. Закриття однієї вкладки теж спершу питає й називає те, що в ній виконується, — у вкладці до того ж зберігається все, що вивела оболонка, а ✕ розташований близько до наступної вкладки.